наклад
НАКЛАД1, у, ч., розм. Те саме, що збиток. [Xрапко:] Узявся за Перепадю се діло вести.. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь! От мені й хотілося б вам чим-небудь допомогти... (Мирний, V, 1955, 167).
НАКЛАД2, у, ч., діал. Видання; тираж. - Власне був тут поліційний комісар. Весь наклад простісінько з друкарні поволік до прокураторії [прокуратури] (Фр., IV, 1950, 169); // Утримання, кошти. Він мав заїхати в ваші краї і казав, що завезе Вам книжки, що в останньому часі вийшли його накладом (Сам., II, 1958, 439); Олександр Маркуш під час Іноземного панування на Закарпатті провадив серед трудящих велику освітню роботу. Своїм накладом він видавав журнал ".Наш рідний край" (Літ. Укр., 25.УІ 1965. 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наклад | наклади |
Родовий | накладу | накладів |
Давальний | накладові, накладу | накладам |
Знахідний | наклад | наклади |
Орудний | накладом | накладами |
Місцевий | на/у накладі | на/у накладах |
Кличний | накладе | наклади |