накопувати
НАКОПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Копаючи, робити щось у якій-небудь кількості. Мар'яна спочатку накопує рядок ямок, а потім кидає в них картоплю (Стельмах, II, 1962, 301); Накопали [люди] колодязів, таких глибоких, що в їхніх чорних прірвах навіть удень світилися зорі (Тют., Вир, 1964, 173).
2. Копаючи, добувати, діставати щось із землі (перев. у якій-небудь кількості). Задубіла земля. Не витягнеш ніяк буряка. Земля мокра була, змерзлася, хоч кайлом бий. Ящика втрьох не накопували (Горд., Заробітчани, 1949, 128); Найшли [сестри] зілля, накопали і стали варити (Шевч., II, 1963, 135); В газеті.. було.. зведення, скільки вчора накопали й вивезли буряків, посіяли пшениці (Кучер, Трудна любов, 1960, 90).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накопую | накопуємо |
2 особа | накопуєш | накопуєте |
3 особа | накопує | накопують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накопуватиму | накопуватимемо |
2 особа | накопуватимеш | накопуватимете |
3 особа | накопуватиме | накопуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | накопував | накопували |
Жіночий рід | накопувала | |
Середній рід | накопувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накопуймо | |
2 особа | накопуй | накопуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | накопуючи | |
Минулий час | накопувавши |