накручений
НАКРУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накрутити 1, 3, 4. Говорить до товаришів на тротуарі якийсь тонконогий літній піхотинець в обмотках, накручених туго до самих колін (Гончар, III, 1959, 288); - Дивимось: виходить [губернатор] із прольотки - на мундирі хрести, вуса накручені (Тют., Вир, 1964, 50); Капітан якийсь час ішов просто перед себе, машинально, без свідомості, мов накручений автомат (Фр., VI, 1951, 425).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | накручений | накручена | накручене | накручені |
Родовий | накрученого | накрученої | накрученого | накручених |
Давальний | накрученому | накрученій | накрученому | накрученим |
Знахідний | накручений, накрученого | накручену | накручене | накручені, накручених |
Орудний | накрученим | накрученою | накрученим | накрученими |
Місцевий | на/у накрученому, накрученім | на/у накрученій | на/у накрученому, накрученім | на/у накручених |