налипати
НАЛИПАТИ, ає, недок., НАЛИПНУТИ, не, док. Прилипати до чогось у якої-небудь кількості. Надворі завивала метелиця, мокрий сніг налипав на шибки (Багмут, Щасл. день.., 1951, 31); Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (Мур., Лірика, 1954, 126); На обличчя й на губи їй, видно, налипло просякнуте пилом павутиння (Руд., Остання шабля, 1959, 56).
НАЛИПЛИЙ, а, е. Діспр. акт. мин. ч. до налипнути. Матвій позирав на свої.. постоли й струшував ногою з них налиплу грязюку (Ле, Наливайко, 1957, 144).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налипаю | налипаємо |
2 особа | налипаєш | налипаєте |
3 особа | налипає | налипають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налипатиму | налипатимемо |
2 особа | налипатимеш | налипатимете |
3 особа | налипатиме | налипатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | налипав | налипали |
Жіночий рід | налипала | |
Середній рід | налипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налипаймо | |
2 особа | налипай | налипайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | налипаючи | |
Минулий час | налипавши |