налитий
НАЛИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до налити 1 - 4. Буксир вів три величезні баржі, налиті нафтою та гасом (Епік, Тв., 1958, 301); Любувався [Чіпка] ве-селим голосом Галі, налитими радістю очима (Мирний, II, 1954, 242); Ще раз пройшовся [Малахов] по кімнаті, легко несучи своє налите силою і здоров'ям тіло (Собко, Справа.., 1959, 23); Ганна Сильвестрівна виколупувала шпилькою кісточки з вишень і підсувала Рубінові найбільші, налиті соком ягоди (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29); * У порівн. Хома навіть погладшав, щоки мав, як налиті (Гончар, III, 1959, 201); //налито, безос. присудк. сл. - Прозору шклянку вщерть налито Вином, червоним і хмільним! (Рильський, 1,1960,156).
2. у знач. прикм. Спілий, соковитий (про плоди, зерно і т. ін.). Налиті ягідки [винограду].. звисали з віт, низько згинаючи їх (Досв., Вибр., 1959, 422); Колос уже тужавіє й дзвенить налитим зерном, похитуючись на гнучкому стеблі (Мик., II, 1957, 396); Хилився налитий колос (Сміл., Пов. і опов., 1949, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | налитий | налита | налите | налиті |
Родовий | налитого | налитої | налитого | налитих |
Давальний | налитому | налитій | налитому | налитим |
Знахідний | налитий, налитого | налиту | налите | налиті, налитих |
Орудний | налитим | налитою | налитим | налитими |
Місцевий | на/у налитому, налитім | на/у налитій | на/у налитому, налитім | на/у налитих |