наловити
НАЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. наловлять; док., перех. Ловлячи, піймати, здобути в якій-небудь кількості. Та ось і наша пливе шаланда. Її хазяїн уже давно виїхав у море й наловив скумбрії (Ю. Янов., II, 1958, 49); Приклепаємо косу та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби (Довж., Зач. Десна, 1957, 475).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наловлю | наловимо |
2 особа | наловиш | наловите |
3 особа | наловить | наловлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наловив | наловили |
Жіночий рід | наловила | |
Середній рід | наловило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наловімо | |
2 особа | налови | наловіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наловивши |