наложити
НАЛОЖИТИ, ложу, ложиш, док. Те само, що накласти. Він [Іван-царенко] наложив мідну стрілу на срібний лучок, хотів стріляти (Укр.. казки, 1951, 177); Прийшла [Катря] над воду і зняла свого вінка, що сплела ранком.., і наложила той вінок собі на голівку (Вовчок, І, 1955, 93); Суддя наложив люльку, створив дверці і вдивився в палаюче полум'я (Кобр., Вибр., 1954, 28); Наложила й вона всього у клунок задля його у дорогу (Н.-Лев., І, 1956, 91).
$ Головою наложити див. голова; Душею наложити див. душа; Наложити життям - те саме, що Накласти життям (див. накладати). - Тут дитячий будинок для сиріт воїнів, які наложили життям у боях Вітчизняної війни (Смолич, День.., 1950, 102); Наложити [на себе] руки - те саме, що Накласти [на себе] руки (див. накладати). Головбуха знайшли нещодавно мертвим в Бухарі - ніби сам на себе наложив руки перед процесом (Ле, Міжгір'я, 1953, 469); Наложити обов'язок - те саме, що Накласти обов'язок (див. накладати). Хто наложив на мене обов'язок будити мертвих, тішити живих калейдоскопом радощів і горя? (Л. Укр., І, 1951, 195).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наложу | наложимо |
2 особа | наложиш | наложите |
3 особа | наложить | наложать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наложив | наложили |
Жіночий рід | наложила | |
Середній рід | наложило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наложімо | |
2 особа | наложи | наложіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наложивши |