наліво
НАЛІВО, присл. 1. У лівий бік; протилежне направо. - Ти йди направо, я - наліво (Сос., II, 1958, 387); // 3 лівого боку; зліва. У праву руку їживсь дахами та коминами фабрик задимлений город, наліво стелились зелені луки і вигинались фестони лісу (Коцюб., II, 1955, 210).
@ Направо, [й] наліво див. направо.
2. розм. Незаконно. [Галушка:] А що це калим? [Довгоносик:] Підвезе [шофер] кого-небудь, щоб ніхто не знав, наліво значить (Корн., І, 1955, 293).