наліплений
НАЛІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наліпити. Раптом побачила [Тамара] листівку, наліплену на дверях колишньої хлібної крамниці (Хижняк, Тамара, 1959, 19); Через увесь [коровай] положили великий хрест, а поверх усього все у точки, у точки, з тіста мудро наліплені (Кв.-Осн., II, 1956, 301); // наліплено, безос. присудк. сл. На стіні було наліплено якусь барвисту картинку (Кол., Терен.., 1959, 60).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наліплений | наліплена | наліплене | наліплені |
Родовий | наліпленого | наліпленої | наліпленого | наліплених |
Давальний | наліпленому | наліпленій | наліпленому | наліпленим |
Знахідний | наліплений, наліпленого | наліплену | наліплене | наліплені, наліплених |
Орудний | наліпленим | наліпленою | наліпленим | наліпленими |
Місцевий | на/у наліпленому, наліпленім | на/у наліпленій | на/у наліпленому, наліпленім | на/у наліплених |