намащений
НАМАЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до намастити. Чоботи на ньому ті ж самі: керзові, густо намащені чорною ваксою (Руд., Остання шабля, 1959, 397); Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилами та пудрами лице (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35); // намащено, безос. присудк. сл. Сорочка вишивана, жилеточка, чобітки юхтові, волосся оливою намащено, - як до церкви зібрався [Яким] (Тют., Вир, 1964, 372).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | намащений | намащена | намащене | намащені |
Родовий | намащеного | намащеної | намащеного | намащених |
Давальний | намащеному | намащеній | намащеному | намащеним |
Знахідний | намащений, намащеного | намащену | намащене | намащені, намащених |
Орудний | намащеним | намащеною | намащеним | намащеними |
Місцевий | на/у намащеному, намащенім | на/у намащеній | на/у намащеному, намащенім | на/у намащених |