наметати
НАМЕТАТИ1, наметаю, наметаєш і намечу, намечеш, док., перех. 1. Накидати в одне місце у певній кількості чого-небудь. - Ферапонте, зараз мені перекидати гній поза стайню! Наметав купу перед дверима (Коцюб., II, 1955, 396).
2. Народити у певній кількості (про тварин). А Львиця так Свині сказала: - Ти наметала Десяток поросят, а я одно - львеня (Бор., Тв., 1957, 163).
НАМЕТАТИ2 див. наметувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наметаю | наметаємо |
2 особа | наметаєш | наметаєте |
3 особа | наметає | наметають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наметав | наметали |
Жіночий рід | наметала | |
Середній рід | наметало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наметаймо | |
2 особа | наметай | наметайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наметавши |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наметаю | наметаємо |
2 особа | наметаєш | наметаєте |
3 особа | наметає | наметають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наметав | наметали |
Жіночий рід | наметала | |
Середній рід | наметало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наметаймо | |
2 особа | наметай | наметайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наметавши |