намітати
НАМІТАТИ, аю, аєш, недок., НАМЕСТИ, ету, етеш; мин. ч. намів, намела, ло; док., перех. Метучи, утворювати що-небудь. Стугонів вітер у верховітті дерев, .. намітав високі кучугури снігу (Кочура, Родина.., 1962, 106); // Наносити, навівати яку-небудь кількість чогось. Намела Снігу білого зима (Бойко, Ростіть.., 1959, 43); // безос. Пішли чорні бурі.. Намете, нагорне і в колодязь, не один день потім мине, доки.. вибереш весь той намул (Гончар, Тронка, 1963, 55); Снігу намело так багато, що й тинів не видно (Коп., Як вони.., 1961, 122).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намітаю | намітаємо |
2 особа | намітаєш | намітаєте |
3 особа | намітає | намітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намітатиму | намітатимемо |
2 особа | намітатимеш | намітатимете |
3 особа | намітатиме | намітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намітав | намітали |
Жіночий рід | намітала | |
Середній рід | намітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намітаймо | |
2 особа | намітай | намітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намітаючи | |
Минулий час | намітавши |