нанесення
НАНЕСЕННЯ, я, с. Дія за знач. нанести 3 - 5. Її [Тетяни Пати] творам притаманні сміливість в нанесенні малюнка, надзвичайна лаконічність та простота композиційного рішення (Мист., 5, 1960, 21); Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським (Вільде, Сестри.., 1958, 169).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нанесення | нанесення |
Родовий | нанесення | нанесень |
Давальний | нанесенню | нанесенням |
Знахідний | нанесення | нанесення |
Орудний | нанесенням | нанесеннями |
Місцевий | на/у нанесенні | на/у нанесеннях |
Кличний | нанесення | нанесення |