наносний
НАНОСНИЙ, а, е. 1. Нанесений водою, вітром і т. ін. Під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Гончар, Таврія.., 1957, 78); Наносні землі обробляють, як і інші мінеральні грунти (Картопля, 1957, 101).
2. перен. Не властивий кому-, чому-небудь, запозичений у когось, внесений звідкись. Буржуазно-націоналістичні письменники намагались зобразити процес розвитку капіталізму на Україні як явище наносне, в якому нібито брали участь тільки капіталісти інших національностей (Укр. літ., 9, 1957, 85); В ній [збірці поезій "Мости"] проявились кращі якості обдарування поета, звільнені від наносних тенденцій (Криж., М. Рильський, 1960, 106).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наносний | наносна | наносне | наносні |
Родовий | наносного | наносної | наносного | наносних |
Давальний | наносному | наносній | наносному | наносним |
Знахідний | наносний, наносного | наносну | наносне | наносні, наносних |
Орудний | наносним | наносною | наносним | наносними |
Місцевий | на/у наносному, наноснім | на/у наносній | на/у наносному, наноснім | на/у наносних |