напасний
НАПАСНИЙ, а, е, діал. 1. Уїдливий, причіпливий, задирливий. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр., III, 1952, 560).
2. Нав'язливий. Хоче [Ольга] відігнати напасні думки, а вони кружляють в голові (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напасний | напасна | напасне | напасні |
Родовий | напасного | напасної | напасного | напасних |
Давальний | напасному | напасній | напасному | напасним |
Знахідний | напасний, напасного | напасну | напасне | напасні, напасних |
Орудний | напасним | напасною | напасним | напасними |
Місцевий | на/у напасному, напаснім | на/у напасній | на/у напасному, напаснім | на/у напасних |