напластування
НАПЛАСТУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напластувати і напластуватися.
2. геол. Ущільнені осадові утворення у вигляді кількох шарів грунту, що налягають один на одний. Знайшли вони [комсомольці] родовища залізняку і сланцю. Все уважно нанесли на карту. Наступні геологічні експедиції мають оконтурити ці райони, з'ясувати багатство напластувань (Донч., II, 1956, 44).
3. перен. Певна риса, особливість пізнішого походження в свідомості, характері і т. ін., що приєднується до основного, первісного. Древньоруська міфологія, що відображає їх вірування напередодні християнізації Русі, являла собою напластування різних епох (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 495).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | напластування | напластування |
Родовий | напластування | напластувань |
Давальний | напластуванню | напластуванням |
Знахідний | напластування | напластування |
Орудний | напластуванням | напластуваннями |
Місцевий | на/у напластуванні | на/у напластуваннях |
Кличний | напластування | напластування |