напівмертвий
НАПІВМЕРТВИЙ, а, е. 1. Близький до смерті. Той чоловік був уже напівмертвий, і його можна було брати, але Джмелик вистрелив ще раз (Тют., Вир, 1964, 537); Палала хата, мачуха скривавлена лежала.. напівмертва (Іщук, Вербівчани, 1961, 277); // Який не виявляє майже ніяких ознак життя. У чорної матушки смертельно бліде обличчя й напівмертві уста (Коцюб., І, 1955, 328).
2. перен. Який ослаб, утратив силу, енергію від яких-небудь переживань, перевтоми і т. ін. Як і завжди, напівмертві від утоми, вимучені, заснули ми того вечора рано (Коз., Гарячі руки, 1960, 44); До того гра дійшла, що лисиця напівмертва впала й ноги простягла, (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 196).
3. перен. Дуже міцний, непробудний (про сон). Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (Фр., IV, 1950, 359).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напівмертвий | напівмертва | напівмертве | напівмертві |
Родовий | напівмертвого | напівмертвої | напівмертвого | напівмертвих |
Давальний | напівмертвому | напівмертвій | напівмертвому | напівмертвим |
Знахідний | напівмертвий, напівмертвого | напівмертву | напівмертве | напівмертві, напівмертвих |
Орудний | напівмертвим | напівмертвою | напівмертвим | напівмертвими |
Місцевий | на/у напівмертвому, напівмертвім | на/у напівмертвій | на/у напівмертвому, напівмертвім | на/у напівмертвих |