нараяти
НАРАЯТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що порадити. - Ви бідні зовсім, а я вам, коли хочете, нараю, як розбагатіти (Україна.., І, 1960, 175); Молодиці.. нараяли матері повезти Нимидору в монастир, до одного ченця (Н.-Лев., II, 1956, 243); [Мар'яна:] Слухай, Сербине, може, ти чарівник? Нарай мені таких чар, щоб можна було привертати людей! (Вас., III, 1960, 34).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нараю | нараємо |
2 особа | нараєш | нараєте |
3 особа | нарає | нарають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нараяв | нараяли |
Жіночий рід | нараяла | |
Середній рід | нараяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нараймо | |
2 особа | нарай | нарайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нараявши |