насад
НАСАД, а, ч. 1. Основа, на якій тримається ящик воза. Повозку вашу щось підняло трохи спереду й незабаром наче в рів спустило, колеса стукнулись, насад затріщав (Мирний, IV, 1955, 322); Попереду, впираючись рогами аж у насад воза, повагом виступав баран з рогами, закрученими в кілька кілець (Коз., Нові потоки, 1948, 252).
2. діал. Перекладина між копилами, якою укріплюються полозки в санях.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насад | насади |
Родовий | насада | насадів |
Давальний | насадові, насаду | насадам |
Знахідний | насад | насади |
Орудний | насадом | насадами |
Місцевий | на/у насаді | на/у насадах |
Кличний | насаде | насади |
насадити
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насаджу | насадимо |
2 особа | насадиш | насадите |
3 особа | насадить | насадять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насадив | насадили |
Жіночий рід | насадила | |
Середній рід | насадило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насадімо | |
2 особа | насади | насадіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | насадивши |