настромлювати
НАСТРОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРОМИТИ, ромлю, ромиш; мн. настромлять; док., перех. 1. Проткнувши, насаджувати на що-небудь.- Вареники! Вареники з сиром, з м'ясом і сливами! - вигукували вони [продавці], спритно настромлюючи десяток вареників на довгий шпичак (Тулуб, Людолови, II, 1957, 134); Зрізані кошики [соняшника].. настромлюють на стебло по одному навскоси насінням догори (Ол. та ефір. культ., 1956, 65); Довкола багаття сиділи гвардійці. Настромивши на шпички шматки червоної конини, смажили (Кочура, Зол. грамота, 1960, 392).
2. розм. Те саме, що накладати. - Адже ж се ти [Селезень] у короля корону вкрав і собі на голову настромив! (Фр., IV, 1950, 81); Він взяв до рук кашкета і поважно настромив його на маленьку голову з школярським їжачком (Збан., Мор. чайка, 1959, 45).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настромлюю | настромлюємо |
2 особа | настромлюєш | настромлюєте |
3 особа | настромлює | настромлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настромлюватиму | настромлюватимемо |
2 особа | настромлюватимеш | настромлюватимете |
3 особа | настромлюватиме | настромлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | настромлював | настромлювали |
Жіночий рід | настромлювала | |
Середній рід | настромлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настромлюймо | |
2 особа | настромлюй | настромлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | настромлюючи | |
Минулий час | настромлювавши |