натягнений
НАТЯГНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натягнути 1 - 4. - Ви, певно, не гадали ніколи над тим, що струна, натягнена над міру, вривається (Коб., І, 1956, 174); Вся площа була розбита на малюсінькі дворики, розгороджені один від одного колючим дротом, натягненим на стовпчики (Сенч., Опов., 1959, 71); На березі працювали вантажники в мішках, згорнутих, натягнених на голови, як шоломи (Собко, Скеля.., 1961, 4); // у знач. прикм. У дверях за Станком з'явився Грач із натягненим луком (Оп., Іду.., 1958, 341); // натягнено, безос. присудк. сл. В грудях у парубка немов теж натягнено струну одиноку, і бриніла вона тоскно й боляче (Головко, II, 1957, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | натягнений | натягнена | натягнене | натягнені |
Родовий | натягненого | натягненої | натягненого | натягнених |
Давальний | натягненому | натягненій | натягненому | натягненим |
Знахідний | натягнений, натягненого | натягнену | натягнене | натягнені, натягнених |
Орудний | натягненим | натягненою | натягненим | натягненими |
Місцевий | на/у натягненому, натягненім | на/у натягненій | на/у натягненому, натягненім | на/у натягнених |