находити
НАХОДИТИ1, джу, диш, недок., НАЙТИ, найду, найдеш, док., перех. 1. Відшукувати, виявляти, помічати кого-, що-небудь. Приїхали; ножі беруть, І генерала розчиняють, І яд находять в животі (Шевч., II, 1953, 225); Дивлюся в зіниці прозорі і в них не находжу я дна (Сос., II, 1958, 32); Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (Турч., Зорі.., 1950, 182); [Острожин: ] Ах, Оресте Михайловичу! Здумайте собі тільки - насилу вас найшов! (Л. Укр., II, 1951, 82); Підполковник нетерпляче вирвав більшовицьку газету, розгорнув її, найшов потрібне місце і вголос почав читати (Стельмах, II, 1962, 53).
2. Підшукувати, підбирати кого-, що-небудь. Її не спустошена ні роками ні злиднями уява находить і тонкі барви, і світанкову щедрість на розлогих нивах (Стельмах, І, 1962, 226); Тамара, мовби наперекір Мамайчуковим пророкуванням, якось швидко й несподівано найшла собі пару (Гончар, Тронка, 1963, 120).
@ Находити (найти) спільну мову з ким - те саме, що Знаходити (знайти) спільну мову (див. знаходити); Не находити (не найти) [собі] місця - те саме, що Не знаходити (не знайти) [собі] місця (див. знаходити). Хома цілий день ходив, мов зварений, не находив собі місця... (Коцюб., І, 1955, 89).
НАХОДИТИ2, дить, недок., НАЙТИ, найде, док. 1. на кого. Оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про настрій, почуття, стан і т. ін.). Траплялося, нараз находив на нього інший настрій, і він мало не на коліна падав перед сином (Хотк., І, 1966, 159); Раптом почала находити на них якась неміч (Кобр., Вибр., 1954, 171); Часом находила на неї меланхолійна злість (Ле, Міжгір'я, 1953, 33); На неї найшла .. дівоцька жартівливість (Мирний, III, 1954, 40); // безос. Іноді Д [убровинський].. бував в добрім настрою, на нього, як кажуть, находило!.. (Збірник про Кроп., 1955, 11); - На нього час від часу находить. Мов кінь норовистий, брикається (Руд., Остання шабля, 1959, 257).
2. Сходитися, збиратися в одному місці у великій кількості. Як задзвонили у всі дзвони.., стали миряни находить (Стор., І, 1957, 109); Прийдуть [Горпина з Яковом] з церкви, пообідають, потім спочинуть трохи, у гості йдуть або до їх гості, находять (Мирний, І, 1954, 228); Зразу не міг найнятися [Прокіп], бо народу найшло більше, ніж треба (Коцюб., II, 1955, 29).
3. Насуватися, наближатися; наступати, наставати (про явища природи, частини доби). От хмари усе находять, усе находять... (Кв.-Осн., II, 1956, 124); - Ану, дівчата, ану, швиденько. Гей, припильнуйте, бо дощ находить (Вас., III, 1960, 137); Находив ранок (Воронько, Народж. легенди, 1954, 18); * У порівн. По селу, неначе хмара найшла, - зашуміло (Вовчок, І, 1955, 87).
НАХОДИТИ, ходжу, ходиш, док., перех., розм. 1. Ходячи, пройти яку-небудь віддаль.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | находжу | находимо |
2 особа | находиш | находите |
3 особа | находить | находять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | находив | находили |
Жіночий рід | находила | |
Середній рід | находило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | находімо | |
2 особа | находи | находіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | находивши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | находжу | находимо |
2 особа | находиш | находите |
3 особа | находить | находять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | находитиму | находитимемо |
2 особа | находитимеш | находитимете |
3 особа | находитиме | находитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | находив | находили |
Жіночий рід | находила | |
Середній рід | находило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | находьмо | |
2 особа | находь | находьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | находячи | |
Минулий час | находивши |