неважко
НЕВАЖКО. Присл. до неважкий 2; // у знач. присудк. сл. Не становить труднощів. Неважко уявити собі окрему кінокартину на дві серії про подорож діда Григорія на Далекий Схід в пошуках тиші й назад (Довж., І, 1958, 76); Коли серця одним горять гарячим почуттям, то спільну мову відшукать неважко тим серцям (Гонч., Вибр., 1959, 307).