невилазний
НЕВИЛАЗНИЙ, а, е, розм. 1. по якому важко пройти, з якого не можна вибратися; непролазний. З правого боку у нас непролазний ставок, з лівого - невилазне провалля (Стар., Облога.., 1961, 11); Дощ. Валки машин в невилазних калюжах (Довж., І, 1958, 357).
2. перен. Якого важко позбутися. Те все перенесе тільки гартована у лихій долі, у щоденній недостачі та невилазних злиднях людина... (Мирний, І, 1954, 50); Жінка твоя ось що каже, Танасію: нема їй чим жити, борги невилазні, хочуть Худик та Косован вашу хату за борги відсудити (Мур., Бук. повість, 1959, 86).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невилазний | невилазна | невилазне | невилазні |
Родовий | невилазного | невилазної | невилазного | невилазних |
Давальний | невилазному | невилазній | невилазному | невилазним |
Знахідний | невилазний, невилазного | невилазну | невилазне | невилазні, невилазних |
Орудний | невилазним | невилазною | невилазним | невилазними |
Місцевий | на/у невилазному, невилазнім | на/у невилазній | на/у невилазному, невилазнім | на/у невилазних |