невпевнений
НЕВПЕВНЕНИЙ, а, е. Який не має впевненості у чому-небудь, який сумнівається в істинності чого-небудь. Початок тропаря він добре знав, що ж до кінця, то був трохи невпевнений, що скаже вірно (Добр., Ол. солдатики, 1961, 24); // Який виражає нерішучість або свідчить, що комусь бракує впевненості у чому-небудь. Чуються невпевнені голоси старовірів (Довж., І, 1958, 120); Сивий волос, голене обличчя, вицвілі очі і якісь метушливі, невпевнені рухи наркомана (Кулик, Записки консула, 1958, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невпевнений | невпевнена | невпевнене | невпевнені |
Родовий | невпевненого | невпевненої | невпевненого | невпевнених |
Давальний | невпевненому | невпевненій | невпевненому | невпевненим |
Знахідний | невпевнений, невпевненого | невпевнену | невпевнене | невпевнені, невпевнених |
Орудний | невпевненим | невпевненою | невпевненим | невпевненими |
Місцевий | на/у невпевненому, невпевненім | на/у невпевненій | на/у невпевненому, невпевненім | на/у невпевнених |