неврастенік
НЕВРАСТЕНІК, а, ч. Людина, яка хворіє на неврастенію. Вулиця зробила з них [безпритульних] мрійників і романтиків, вона ж довела багатьох із них до стану вразливих неврастеніків (Мик., II, 1957, 422); Іонізоване повітря показане також неврастенікам, особам, що хворіють на безсоння, підвищену втому, головні болі (Наука.., 4, 1961, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неврастенік | неврастеніки |
Родовий | неврастеніка | неврастеніків |
Давальний | неврастенікові, неврастеніку | неврастенікам |
Знахідний | неврастеніка | неврастеніків |
Орудний | неврастеніком | неврастеніками |
Місцевий | на/у неврастеніку, неврастенікові | на/у неврастеніках |
Кличний | неврастеніку | неврастеніки |