невтішно
НЕВТІШНО, НЕУТІШНО. Присл. до невтішний, неутішний. Од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно (Котл., І, 1952, 87); Килина й Явдоха невтішно плакали та дожидали батька додому (Мирний, І, 1954, 159); - Як починати його [життя] заново? - невтішно думав Вершинін (Гур., Життя, 1954, 390).