недостаток
НЕДОСТАТОК див. недостатки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недостаток | недостатки |
Родовий | недостатку | недостатків |
Давальний | недостаткові, недостатку | недостаткам |
Знахідний | недостаток | недостатки |
Орудний | недостатком | недостатками |
Місцевий | на/у недостатку | на/у недостатках |
Кличний | недостатку | недостатки |
вада
ВАДА, и, ж. 1. Негативна риса, особливість кого-, чого-небудь; недолік. Вказавши хиби й вади утвору - зробите добре діло молодому авторові, а може, й літературі нашій (Коцюб., III, 1956, 123); Вона наскрізь бачить усі вади цього сивого.. діда (Донч., III, 1956, 411); Він добре міг оцінити всі вади і хороші якості цього літака (Собко, Зор. крила, 1950, 113); // Фізичний недолік внаслідок захворювання або ушкодження організму, а також природжений. Кожного разу Нонна знаходила в моїх зубах якусь нову ваду (Збан., Єдина, 1959, 203); Одну ваду мав коник, якого дістали Чернишеві: розкувавшись, він стер копито і шкутильгав тепер на праву передню (Гончар, І, 1954, 79); Тільки порівнюючи цих двох красунів, можна добачити вади в обличчі й поставі голови комісії (Ле, Міжгір'я, 1953, 310); Вада вимови; // Пошкодження або неякісність чого-небудь. - Монтаж комунікаційної мережі в дистиляції має якусь ваду (Шовк., Інженери, 1956, 99).
2. Те, що шкодить, мак шкідливий вплив. На плохенький животок і вареники вада (Номис, 1864, № 7159); [Маринка:] Тільки не хвилюйтесь: вам і радість і горе - одна вада! (Стар., Вибр., 1959, 460).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вада | вади |
Родовий | вади | вад |
Давальний | ваді | вадам |
Знахідний | ваду | вади |
Орудний | вадою | вадами |
Місцевий | на/у ваді | на/у вадах |
Кличний | вадо | вади |
хиба
ХИБА, и, ж. 1. Недогляд, помилка і т. ін. в чому-небудь; недолік. Суд признав свою хибу, попросив пробачення, а старому цареві виніс смертну кару (Три золоті сл., 1968, 163); Багато хиб, доробку надто мало Я залишаю по своїм житті, І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (Рильський, II, 1960, 275).
2. Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. Він мав одну хибу, що не вмів удержати язик за зубами: що чув, то розповідав кождому, кого здибав (Март., Тв., 1954, 193); Його [прокурора] резюме, хоч сказане з незаперечним талантом і великою виразністю, мало одну велику хибу,- було задовге (Фр., VI, 1951, 277); Товщина твору є сумнівна цінність, швидше - хиба (Вас., IV, 1960, 55).
3. діал. Фізична вада, дефект. Івана кликали в селі Переламаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений (Стеф., І, 1949, 62); Заявляла [мати] всім з радістю, що почувається вже краще. Дарма що голосу не в силі була добути з грудей. То, думалось їй, в горлі хиба лежала. Піддасться операції й поверне давній свій голос (Круш., Буденний хліб.., 1960, 143); // Несправність. В мурі щілина була, що зробилась вона ще іздавна, Ще відтоді, як стіна будувалася в домі уперше. Хиби маленької з давніх-давен ще ніхто не примітив (Зеров, Вибр., 1966, 321).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хиба | хиби |
Родовий | хиби | хиб |
Давальний | хибі | хибам |
Знахідний | хибу | хиби |
Орудний | хибою | хибами |
Місцевий | на/у хибі | на/у хибах |
Кличний | хибо | хиби |
недолік
НЕДОЛІК, у, ч. 1. у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки,замість того щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися (Тют., Вир, 1964, 27); Багато командирів відзначали, що вона [п'єса Корнійчука] допомогла їм усунути ряд недоліків у їхній роботі (Іст. укр. літ., II, 1956, 256).
2. Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (Собко, Зор. крила, 1950, 282); Одночасно подумалось, чи не переборщили вони вади Кульницького: чужі недоліки завжди більшими здаються (Стельмах, II, 1962, 214); // Відхилення від норми; дефект. Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (Веч. Київ, 14.І 1963, 4).
3. Відсутність належної кількості чого-небудь. На щоці [Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа (Кв.-Осн., II, 1956, 212).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недолік | недоліки |
Родовий | недоліку | недоліків |
Давальний | недолікові, недоліку | недолікам |
Знахідний | недолік | недоліки |
Орудний | недоліком | недоліками |
Місцевий | на/у недоліку | на/у недоліках |
Кличний | недоліку | недоліки |