недоїдок
НЕДОЇДОК, дка, ч, 1. Недоїдений шматок чого-небудь. І всі, хто чим багатий - хто недоїдок червивого яблука, хто об'їджений качан кукурудзи, хто кісточки з сливок - складали на вікно купками (Свидн., Люборацькі, 1955, 150); Обід закінчується дуже швидко. Ще пес не встиг поглинути недоїдків, а Майстри вже збираються кудись (Збан., Єдина, 1959, 302).
2. тільки мн., перен. Те, що непотрібне кому-небудь; покидьки. - Він [секретар] усе [з хабарів] забира, а нам тільки недоїдки кида - ми ж і недоїдки беремо та діло робимо, а він і все забере та нічого не зробить (Мирний, І, 1954, 160).
3. перен. Уживається як лайливе слово. - Кидай, кидай, котячий недоїдок, коли прийшов на роботу! - накинувся він на Івана (Л. Янов., І, 1959, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недоїдок | недоїдки |
Родовий | недоїдка | недоїдків |
Давальний | недоїдкові, недоїдку | недоїдкам |
Знахідний | недоїдок | недоїдки |
Орудний | недоїдком | недоїдками |
Місцевий | на/у недоїдку | на/у недоїдках |
Кличний | недоїдку | недоїдки |