незатишний
НЕЗАТИШНИЙ, незатишна, незатишне. 1. Не захищений від вітру, течії і т. ін. Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім.. незатишнім полі, ніж в остогидлій Гандзиній хаті (Крот., Сини.., 1948, 26); Вітри позмітали сніг, чорніли голі, незатишні скелі (Донч., IV, 1957, 482).
2. перен. Сповнений неспокою, тривоги і т. ін. Ця лунка тиша, ..ці порожні коридори завжди викликали в Юрія Юрійовича почуття незатишне і неспокійне (Донч., V, 1957, 478); Якась... незатишна ця ніч (Коп., Вибр., 1948, 49).
3. Незручний, невпорядкований для життя чи перебування в ньому. В незатишному, напівтемному клубі .. густо чаділа гасова лампа (Руд., Остання шабля, 1959, 208); Казарма була на п'ятдесят чоловік, незатишна, брудна, велика і напівтемна (Тулуб, В степу... 1964, 103).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незатишний | незатишна | незатишне | незатишні |
Родовий | незатишного | незатишної | незатишного | незатишних |
Давальний | незатишному | незатишній | незатишному | незатишним |
Знахідний | незатишний, незатишного | незатишну | незатишне | незатишні, незатишних |
Орудний | незатишним | незатишною | незатишним | незатишними |
Місцевий | на/у незатишному, незатишнім | на/у незатишній | на/у незатишному, незатишнім | на/у незатишних |