НЕКВАПОМ, присл., розм. Повільно, не поспішаючи. Крізь бамбукові хащі неквапом просуваються якісь величезні сірі громади (Смолич, II, 1958, 45); Він підводився неквапом, довго струшував з себе пісок і якісь невидимі смітинки (Загреб., Європа 45, 1959, 410).