неладний
НЕЛАДНИЙ, а, е. 1. Не такий, як треба, як належить; недобрий, непідходящий. Сниться будуть тобі кислички (як женишся на такій, що неладна) (Номис, 1864, № 8929); Ільчисі соромно перед сином. Воліла б під землю запастися, вогнем згоріти, ніж син її мав би про неї щось неладне подумати (Вільде, Сестри.., 1958, 83); // у знач. ім. неладне, ного, с . Те, що приносить нещастя, неприємності і т. ін. або свідчить про чий-небудь ненормальний стан. З хати димом, з двора вітром! Неси все зле, лихе за собою (баби примовляють). - Нехай іде з чадом та з димом! - З димом, з чадом з нашої хати (вийшло неладне) (Номис, 1864, № 8380).
@ Будь (будьте) ти (він, вона, воно, ви, вони) неладний (неладен, неладна, неладне, неладні) - уживається для вираження великого незадоволення ким-, чим-небудь або несхвалення чогось. - Як наскіпався [Грицько] на мене - так куди тобі!.. Будь ти, думаю, неладний!.. Взяв шапку - та з шинку, та се прямісінько додому (Мирний, III, 1954, 37); Хай ще одна душа виривається із цього пекла, будь воно неладне (Стельмах, І, 1962, 595); - Красиво тоді вийшло, будьте ви неладні! Цілий гуртожиток купався, як то кажуть, у романтиці, а мені ніхто й не натякнув (Ю. Янов., II, 1954, 82).
2. рідко. Те саме, що безладний. Тут же вештається похмура згорблена баба. Сиве засмоктане волосся вибивається неладними космами з-під брудної хустки (Хотк., II, 1966, 413).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неладний | неладна | неладне | неладні |
Родовий | неладного | неладної | неладного | неладних |
Давальний | неладному | неладній | неладному | неладним |
Знахідний | неладний, неладного | неладну | неладне | неладні, неладних |
Орудний | неладним | неладною | неладним | неладними |
Місцевий | на/у неладному, неладнім | на/у неладній | на/у неладному, неладнім | на/у неладних |