ненажера
НЕНАЖЕРА, и, ч . і ж., розм. 1, Той, хто багато їсть, кого важко нагодувати; прожера. Щоразу до нього [стола] підходить цікавий ненажера і після пристрасного погляду на закуски й наливки відходить убік, тугіше підтягаючи пояска (Голов., Поезії, 1955, 276); - Ого, вона [чайка] така ненажера, скільки не давай - їстиме, - сказав Коська (Збан., Мор. чайка, 1959, 36).
2. перен., зневажл. Людина, яка не задовольняється тим, що має, чого досягла; ненаситна людина. - Без освіти років за двадцять-тридцять від нас лишиться один спогад та, мабуть, руїни кількох хуторів. Все захоплять ненажери-пани (Тулуб, Людолови, І, 1957, 126).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ненажера | ненажери |
Родовий | ненажери | ненажер |
Давальний | ненажері | ненажерам |
Знахідний | ненажеру | ненажер |
Орудний | ненажерою | ненажерами |
Місцевий | на/у ненажері | на/у ненажерах |
Кличний | ненажеро | ненажери |