неопозитивізм
НЕОПОЗИТИВІЗМ, у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям буржуазної філософії XX ст., що зводить філософію до логіки і виходить з суб'єктивістського тлумачення мислення й мови як сукупності знаків, зміст яких залежить лише від людини. Всі ці [ідеалістичні] вчення тісно змикаються з сучасним неопозитивізмом, що переспівує ідеї Маха, Авенаріуса та інших носіїв реакційних, ідеалістичних течій у філософії, давно викритих Леніним (Наука.., 4, 1958, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неопозитивізм | |
Родовий | неопозитивізму | |
Давальний | неопозитивізмові, неопозитивізму | |
Знахідний | неопозитивізм | |
Орудний | неопозитивізмом | |
Місцевий | на/у неопозитивізмі | |
Кличний | неопозитивізме |