неприсутній
НЕПРИСУТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що відсутній 1. - Я їм покажу, я їх допечу! - страхав о. Василь неприсутніх парафіян (Коцюб., І, 1955, 324); Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (Фр., IV, 1950, 193); - Ну й гопкало, - сказали всі присутні й за ними повторили всі неприсутні, - чистий тобі гопкало, так і садить того гопака (Ю. Янов., II, 1954, 154).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неприсутній | неприсутня | неприсутнє | неприсутні |
Родовий | неприсутнього | неприсутньої | неприсутнього | неприсутніх |
Давальний | неприсутньому | неприсутній | неприсутньому | неприсутнім |
Знахідний | неприсутній, неприсутнього | неприсутню | неприсутнє | неприсутні, неприсутніх |
Орудний | неприсутнім | неприсутньою | неприсутнім | неприсутніми |
Місцевий | на/у неприсутньому, неприсутнім | на/у неприсутній | на/у неприсутньому, неприсутнім | на/у неприсутніх |