нерозмірений
НЕРОЗМІРЕНИЙ, а, е. 1. Який перевищує звичайну міру чого-небудь; надмірний. Він гарконув з такою нерозміреною силою, що кинулись зо сну і захиталися на акації гілочки (Вас., II, 1959, 95).
2. Не зовсім розрахований. Враз подався [Матюха] всім тулубом наперед, рухом нерозміреним, аж грудьми на стіл навалився (Головко, II, 1957, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нерозмірений | нерозмірена | нерозмірене | нерозмірені |
Родовий | нерозміреного | нерозміреної | нерозміреного | нерозмірених |
Давальний | нерозміреному | нерозміреній | нерозміреному | нерозміреним |
Знахідний | нерозмірений, нерозміреного | нерозмірену | нерозмірене | нерозмірені, нерозмірених |
Орудний | нерозміреним | нерозміреною | нерозміреним | нерозміреними |
Місцевий | на/у нерозміреному, нерозміренім | на/у нерозміреній | на/у нерозміреному, нерозміренім | на/у нерозмірених |