неслава
НЕСЛАВА, и, ж. Погана думка, недобра слава про чиїсь дії, вчинки і т. ін. На вовка неслава, а їсть овець Сава (Укр.. присл.., 1955, 167); Дивуюсь: і чого про їх така ходить неслава, що це непевні люди? (Вас., IV, 1960, 23); - Неслава, поговір іде про вас, що дуже ви бідні (Стельмах, І, 1962, 442).
@ Вводити (ввести) в неславу див. вводити; У неславі ходити - мати погану репутацію.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неслава | неслави |
Родовий | неслави | неслав |
Давальний | неславі | неславам |
Знахідний | неславу | неслави |
Орудний | неславою | неславами |
Місцевий | на/у неславі | на/у неславах |
Кличний | неславо | неслави |