несмак
НЕСМАК, у, ч. Відсутність або недостача доброго смаку. Природа прекрасна. Несмак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні в формах (Довж., І, 1958, 483); Працівники музичного мистецтва повинні оголосити рішучу боротьбу несмаку, у чому б він не виявлявся (Мист., 2, 1962, 3); // Неприємне, недобре враження, яке з'являється внаслідок чого-небудь. Мені було досадно і на себе, і на Аллу Михайлівну; ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак (Л. Укр., III, 1952, 621).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | несмак | несмаки |
Родовий | несмаку | несмаків |
Давальний | несмакові, несмаку | несмакам |
Знахідний | несмак | несмаки |
Орудний | несмаком | несмаками |
Місцевий | на/у несмаку | на/у несмаках |
Кличний | несмаку | несмаки |