несподіванка
НЕСПОДІВАНКА, и, ж. Несподівана, раптова подія, явище, факт і т. ін. [Руфін:] Приємна несподіванка! Не ждав я тебе сьогодні в своїм, домі бачить (Л. Укр., II, 1951, 399); Вечір приніс несподіванку. Мандрівники натрапили на дві хатини (Донч., II, 1956, 67); Щось тихо застогнало поміж деревами. Роман з несподіванки здригнувся, прислухався (Стельмах, І, 1962, 263).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | несподіванка | несподіванки |
Родовий | несподіванки | несподіванок |
Давальний | несподіванці | несподіванкам |
Знахідний | несподіванку | несподіванки |
Орудний | несподіванкою | несподіванками |
Місцевий | на/у несподіванці | на/у несподіванках |
Кличний | несподіванко | несподіванки |