нехрещений
НЕХРЕЩЕНИЙ, а, е. 1. Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані (Шевч., І, 1963, 42); Що тут робити? Вже три дні як дитина нехрещена... (Мирний, І, 1949, 139); // у знач. ім. нехрещені, них, мн. (одн. нехрещений, ного, ч .; нехрещена, ної, ж.), нар.-поет. Ті, над ким не здійснювали обряду хрещення; русалки. Схаменулись нехрещені. Дивляться - мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Шевч., І, 1963, 6).
2. Який не належить до християн; // у знач. ім. нехрещені, них, мн., нар.-поет. Усі, хто не належить до християн. Де ж козацтво пробуває, Що не йде, не поспішає, Рід свій, добра рятувати, Нехрещеним одсіч дати? (Черн., Поезії, 1959, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нехрещений | нехрещена | нехрещене | нехрещені |
Родовий | нехрещеного | нехрещеної | нехрещеного | нехрещених |
Давальний | нехрещеному | нехрещеній | нехрещеному | нехрещеним |
Знахідний | нехрещений, нехрещеного | нехрещену | нехрещене | нехрещені, нехрещених |
Орудний | нехрещеним | нехрещеною | нехрещеним | нехрещеними |
Місцевий | на/у нехрещеному, нехрещенім | на/у нехрещеній | на/у нехрещеному, нехрещенім | на/у нехрещених |