нечепурний
НЕЧЕПУРНИЙ, а, е. 1. Який не дотримується чистоти, порядку; неакуратний. З натури нечепурна, неохайна,Олександра зовсім опустила руки (Коцюб., І,1955,26); Хто ж таки, бувши у привітних господарів у гостях, каже господині: - Ну, яка ж таки, хазяєчко, ви нечепурна та несимпатична! (Вишня, І, 1956, 304).
2. Який має неприбраний, неохайний, неакуратний вигляд. Трахтемирів геть горою Нечепурні свої хатки Розкидав з долею лихою (Шевч., II, 1953, 25); - Чого це ви, товаришу Подолян, - питає вона, - ходите на фермі такий нечепурний? (Жур., Опов., 1956, 190); Антося повела Марину Павлівну до себе, в маленьку кімнатку на другому поверсі облупленого, нечепурного будиночку (Донч., VI, 1957, 437).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нечепурний | нечепурна | нечепурне | нечепурні |
Родовий | нечепурного | нечепурної | нечепурного | нечепурних |
Давальний | нечепурному | нечепурній | нечепурному | нечепурним |
Знахідний | нечепурний, нечепурного | нечепурну | нечепурне | нечепурні, нечепурних |
Орудний | нечепурним | нечепурною | нечепурним | нечепурними |
Місцевий | на/у нечепурному, нечепурнім | на/у нечепурній | на/у нечепурному, нечепурнім | на/у нечепурних |