нешвидкий
НЕШВИДКИЙ, а, е. Неквапливий, непоспішливий; повільний. Герт подав команду, трохи людей одійшло ліворуч і стало, а решта пішла купою геть, нешвидким кроком (Ю. Янов., II, 1958, 178); // Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно. Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (Н.-Лев., І, 1956, 586); У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду (Рильський, І, 1960, 184).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нешвидкий | нешвидка | нешвидке | нешвидкі |
Родовий | нешвидкого | нешвидкої | нешвидкого | нешвидких |
Давальний | нешвидкому | нешвидкій | нешвидкому | нешвидким |
Знахідний | нешвидкий, нешвидкого | нешвидку | нешвидке | нешвидкі, нешвидких |
Орудний | нешвидким | нешвидкою | нешвидким | нешвидкими |
Місцевий | на/у нешвидкому, нешвидкім | на/у нешвидкій | на/у нешвидкому, нешвидкім | на/у нешвидких |