нововведення
НОВОВВЕДЕННЯ, я, с . Те нове, яке недавно або тільки що ввели. Ці ранкові читання - останнє нововведення, приписане всім училищам паном міністром духовних справ та народної освіти (Полт., Повість.., 1960, 146); Т. Шевченкові було присвоєно звання академіка гравюри, а за технічні нововведення і майстерне володіння світлотінню його називали "російським Рембрандтом" (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нововведення | нововведення |
Родовий | нововведення | нововведень |
Давальний | нововведенню | нововведенням |
Знахідний | нововведення | нововведення |
Орудний | нововведенням | нововведеннями |
Місцевий | на/у нововведенні | на/у нововведеннях |
Кличний | нововведення | нововведення |