новочасний
НОВОЧАСНИЙ, а, е, поет. Який стосується найновішого часу, найновішої епохи, відповідає сучасним вимогам; сучасний. Це ж новочасні миру голуби - Оці лункі стрімкі аероплани (Рильський, III, 1961, 223).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | новочасний | новочасна | новочасне | новочасні |
Родовий | новочасного | новочасної | новочасного | новочасних |
Давальний | новочасному | новочасній | новочасному | новочасним |
Знахідний | новочасний, новочасного | новочасну | новочасне | новочасні, новочасних |
Орудний | новочасним | новочасною | новочасним | новочасними |
Місцевий | на/у новочасному, новочаснім | на/у новочасній | на/у новочасному, новочаснім | на/у новочасних |