носик
НОСИК, а, ч. 1. Зменш, до ніс 1 - 3. Зінькові виразно видно було її високе, як і в діда, чоло.. і маленький, ледве-ледве горбатий носик (Гр., II, 1963, 330); Андрійко.. вдоволено почмихував посинілим носиком (Збан., Сеспель, 1961, 314); Киця Мурка на вікні сидить і носик миє (Забіла, У .. світ, 1960, 6); Маленькі курчатка часто дзьобали носиками (Хотк., І, 1966, 103); Яким Притула спересердя зачепив Костура носиком коси (Юхвід, Оля, 1959, 75).
2. Вмонтована в що-небудь трубка або трубкоподібний виступ у посудині, через який виливають рідину. Він крутнув кран і отетеріло дивився на холодний нікельований носик, з якого вода не йшла (Рибак, Час.., 1960, 255); Заправляти автомобілі треба з паливозаправочних колонок або з чистого посуду, що має носик (Підручник шофера.., 1960, 314).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | носик | носики |
Родовий | носика | носиків |
Давальний | носикові, носику | носикам |
Знахідний | носик | носики |
Орудний | носиком | носиками |
Місцевий | на/у носику | на/у носиках |
Кличний | носику | носики |