нотаріальний
НОТАРІАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. Обласний суд забезпечує організаційне керівництво роботою районних (міських) народних судів і нотаріальних контор (Наука.., 8, 1960, 8); Нотаріальні дії; // Завірений нотаріусом. - Я міг би одним махом всю твою хитрість розбити. Цей нотаріальний документ не тільки міг би знищити, а й віддати під суд нотаріуса, який оформив незаконну угоду (Бурл., Напередодні, 1956, 111).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нотаріальний | нотаріальна | нотаріальне | нотаріальні |
Родовий | нотаріального | нотаріальної | нотаріального | нотаріальних |
Давальний | нотаріальному | нотаріальній | нотаріальному | нотаріальним |
Знахідний | нотаріальний, нотаріального | нотаріальну | нотаріальне | нотаріальні, нотаріальних |
Орудний | нотаріальним | нотаріальною | нотаріальним | нотаріальними |
Місцевий | на/у нотаріальному, нотаріальнім | на/у нотаріальній | на/у нотаріальному, нотаріальнім | на/у нотаріальних |