нюанс
НЮАНС, у, ч., книжн. Тонке розрізнення в чому-небудь; ледве помітний відтінок. Яскраві барви, повні тони! Нюанси пріч і геть півтон! Рожеве вмерло, і червоне Горить огнями виногрон (Рильський, І, 1960, 282); З обох боків долинало до Костя тихе дзюрчання - своєрідна мелодія з безліччю найтонших, найпримхливіших нюансів (Шовк., Починається юність, 1938, 67); Дівчатка не завжди спромагались перекладати їхні слова, зберігаючи точні нюанси думки (Ільч., Серце жде, 1939, 305).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нюанс | нюанси |
Родовий | нюансу | нюансів |
Давальний | нюансові, нюансу | нюансам |
Знахідний | нюанс | нюанси |
Орудний | нюансом | нюансами |
Місцевий | на/у нюансі | на/у нюансах |
Кличний | нюансе | нюанси |