німий
НІМИЙ, а, е. 1. Який не говорить, позбавлений здатності говорити. Він згадав, ..як побив німого старця (Кв.-Осн., II, 1956, 246); Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри Саньки (Тют., Вир, 1964, 121); // у знач. ім. німий, мого, ч.; німа, мої, ж . Людина, позбавлена здатності говорити. Вона знала сама одного німого, який часто до них приходив (Кобр., Вибр., 1954, 103); * У порівн. Він мовчки їв, мовчки пив, тепер сидів, мов німий (Мирний, І,1949, 337); // Який виражається без участі мови. Мош-Діма постояв трохи, а далі сів на призьбу, не спускаючи з Тиховича мутних очей з виразом німого докору (Коцюб., І, 1955, 221); Тяжко було зустрічати вдома погляд дружини з тужливим, німим запитанням (Донч., VI, 1957, 292).
2. перен. Мовчазний, тихий; безмовний. Село неначе погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Шевч., II, 1953, 110); Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (Фр., VII, 1951, 124); Довго ще командир корабля перемивав боцманові кісточки, і довго ще Смола стояв, німий та покірний, і то червонів, то блід (Ткач, Жди.., 1959, 12); // Сповнений тишею, спокоєм. Над Піями стояла німа зоряна ніч (Кос., Новели, 1962, 176); А потім з півночі зима в раменах плакала і вила, та ще зі мною ніч німа коло млина одна бродила (Гонч., Вибр., 1959, 39); В борні за мир, світ, не забудь.. І літаків ворожих лють.. І сотні свіжих могилок В німих степах край залізниці (Мас., Сорок.., 1957, 394).
3. Який нічого не виражає, не передає. Мова іноземця була для нього німою. ^ Німа азбука - умовні знаки пальцями, за допомогою яких розмовляють німі; Німа карта - учбова географічна карта без позначення назв. Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Смолич, II, 1958, 45); Німа сцена - сцена театральної вистави чи кіно, під час якої дійові особи нічого не говорять. [Голоси:] Тихо! Хай поспить!.. Німа сцена. Ніхто навіть не поворухнеться (Зар., Антеї, 1961, 85); Німий свідок - неживий предмет, що дає можливість відтворити, уявити події минулих часів. В музеї, який уже відбудовано, лежать речі і документи, німі свідки першої оборони Севастополя (Кучер, Дорога.., 1958, 112); Німий фільм; Німе кіно - неозвучений фільм. Режисери, оператори і художники [італійського кіно] вміло користуються культурною спадщиною німого кіно, пам'ятаючи могутню силу його зображальних засобів (Довж., III, 1960, 144); Змінювалася функція музики [в звуковому фільмі], яка з простої ілюстрації до німого фільму перетворювалася на органічний компонент його образної структури (Укр.. кіномист., II, 1959, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | німий | німа | німе | німі |
Родовий | німого | німої | німого | німих |
Давальний | німому | німій | німому | німим |
Знахідний | німий, німого | німу | німе | німі, німих |
Орудний | німим | німою | німим | німими |
Місцевий | на/у німому, німім | на/у німій | на/у німому, німім | на/у німих |
німіти
НІМІТИ, ію, ієш, недок. 1. Втрачати здатність говорити. Мати дивиться на неї, Од злості німіє (Шевч., І, 1951, 167); Чирва раптом німіє, дивиться розширеними з жаху очима (Мик., І, 1957, 93); * Образно. Реве, лютує Візантія, Руками берег достає; Достала, зикнула, встає... І на ножах в крові німіє (Шевч., І, 1951, 202).
2. перен. Втрачати чутливість, заклякати. У мисливців німіли від морозу ноги (Трубл., Лахтак, 1953, 55); Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя, щемлять, німіють від болю мокрі, розчервонілі руки (Гончар, II, 1959, 163).
3. перен. Сповнюватися тишею. Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Шевч., II, 1953, 20); Місто німіє, гасить світло і покривається сном (Мирний, III, 1954, 150); // Ставати нерухомим (про море). Котовський заходив у море по коліна в найдужчий дванадцятибальний шторм - і хвилі опадали, а море німіло в мертвому штилі (Смолич, V, 1959, 28).
Німіє серце (душа) - кого-небудь охоплюють великі переживання, хвилювання у зв'язку з чим-небудь. Замерзли груди в бідняка, Душа німіла з переляку (Граб., І, 1959, 207); Коли їхали через знайоме місто.., серце його боляче стискалось і німіло (Кол., Терен.., 1959, 368).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | німію | німіємо |
2 особа | німієш | німієте |
3 особа | німіє | німіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | німітиму | німітимемо |
2 особа | німітимеш | німітимете |
3 особа | німітиме | німітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | німів | німіли |
Жіночий рід | німіла | |
Середній рід | німіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | німіймо | |
2 особа | німій | німійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | німіючи | |
Минулий час | німівши |