об'єктивізм
ОБ'ЄКТИВІЗМ, у, ч. 1. Основний принцип у матеріалістичній теорії пізнання, за яким визнається існування об'єкта, об'єктивної дійсності як джерела відчуттів; протилежне суб'єктивізм.
2. Антинауковий принцип тлумачення явищ суспільного життя, який обмежується констатуванням наявності певних суспільних процесів без аналізу їх причин і класового змісту. Постанови ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР допомагали історикам розгорнути боротьбу з буржуазним об 'єктивізмом, емпіризмом і абстрактним соціологізмом (Розв. науки в УРСР.., 1957, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | об'єктивізм | об'єктивізми |
Родовий | об'єктивізму | об'єктивізмів |
Давальний | об'єктивізмові, об'єктивізму | об'єктивізмам |
Знахідний | об'єктивізм | об'єктивізми |
Орудний | об'єктивізмом | об'єктивізмами |
Місцевий | на/у об'єктивізмі | на/у об'єктивізмах |
Кличний | об'єктивізме | об'єктивізми |