оббризкувати
ОББРИЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Обливати, обляпувати краплинами чого-небудь рідкого. Помер його батько. На фабриці тріснула форма, оббризкало його кипуче залізо, попалило (Ірчан, II, 1958, 119); // безос. Гарба зачіпалася за кущі, і Тимка оббризкувало холодним свіжим дощиком (Тют., Вир, 1964, 89); * Образно. Місяць все щедріше оббризкував сяйвом оброшені дерева і шляхи (Стельмах, II, 1962, 28).
2. спец. Обливати дрібними краплинами якогось отруйного розчину (для знищення шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських рослин і т. ін.); обприскувати. Гуде над буряковими плантаціями літак, оббризкуючи буряки (Вишня, І, 1956, 348).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббризкую | оббризкуємо |
2 особа | оббризкуєш | оббризкуєте |
3 особа | оббризкує | оббризкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббризкуватиму | оббризкуватимемо |
2 особа | оббризкуватимеш | оббризкуватимете |
3 особа | оббризкуватиме | оббризкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оббризкував | оббризкували |
Жіночий рід | оббризкувала | |
Середній рід | оббризкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббризкуймо | |
2 особа | оббризкуй | оббризкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оббризкуючи | |
Минулий час | оббризкувавши |